наплювати

наплювати
-юю́, -ює́ш; наказ. сп. наплю́й; док.
1) Зробити один або декілька плювків куди-небудь, на щось.
2) перен., розм. Виявити до кого-, чого-небудь зневагу, презирство, байдужість; не порахуватися з кимось.
3) тільки інфін. Уживається для вираження цілковитої байдужості.

Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.

Игры ⚽ Поможем решить контрольную работу

Смотреть что такое "наплювати" в других словарях:

  • наплювати — дієслово доконаного виду …   Орфографічний словник української мови

  • нахаркати — аю, аєш, док., розм. Харкаючи, наплювати …   Український тлумачний словник

  • начхати — а/ю, а/єш, док., вульг. Виразити байдужість, зневагу до кого , чого небудь; наплювати. || безос …   Український тлумачний словник

  • понапльовувати — ую, уєш, док. Наплювати у багатьох місцях …   Український тлумачний словник

  • байдуже — 1) присл. (не виявляючи інтересу), байдужно, байдужки, індиферентно, байдужливо, відчужено, апатично; збайдужіло, безпристрасно, прохолодно; неуважно, неуважливо 2) (у знач. предик. не має значення, неважливо), байдужки, однаково, у[в]се одно,… …   Словник синонімів української мови

  • нахаркати — харкам, каш, Пт. Харкаючи, наплювати …   Словник лемківскої говірки


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»